Петро Панч

Народився 1891-го року, дитячі роки минули у Харківській області, у маленькому містечку Валки. Закінчив двокласну школу та з п’ятнадцяти років вже працював (канцеляристом, писарчуком).

Після переїзду до Харкова отримав посаду в Інституті шляхетних дівчат, активно включився до культурного життя міста. 1915-го почав служити у армії. Брав участь у Першій світовій війні.

Із 1918-го був у складі гарматного дивізіону Запорізького корпусу, мобілізувався 1921-го, тоді й розпочав творчу літературну діяльність. Друкувався під псевдонімом «Максим Отава» та «П. Пан». Згодом став підписуватися «Петро Панч». Починав із нарисів, етюдів, фейлетонів.

Дебютними збірками творів стали «Там, де верби над ставом», «Гнізда старі» (1923), «Солом’яний дим» (1925) та інші. Учасник мистецько-літературних об'єднань «Плуг», ВАПЛІТЕ.

Після Другої світової очолював Харківську організацію Спілки письменників України, був секретарем правління цієї установи.

Відомими та популярними серед читачів є романи письменника «Облога ночі» (1935), «Гомоніла Україна» (1954), «На калиновім мості», який є частково автобіографічним, жанрово багатошаровим і поєднує у собі документалістику та риси художнього твору. У творчому доробку автора — багато етюдів, повістей для дітей («Гарні хлопці», «Вовчий хвіст», «Будемо літати»).

2023-го у видавництві «Фоліо» вийшло перевидання збірки творів автора «Без козиря. Голубі ешелони»: повістей на військову тематику, в основу яких покладено власний досвід та світобачення митця.