Народилася 10 жовтня 1974 року на Закарпатті. Студіювала на факультеті романо-германської філології Ужгородського державного університету. Потому стажувалася в Канзаському університеті, США. З 2001 по 2002 рік викладала у виші Південної Флориди, беручі участь в академічній програмі з обміну викладачами. Захистила магістерську роботу в Університеті Південної Флориди з порівняльного дослідження романів Оксани Забужко та франкомовної письменниці з Алжиру Ассьї Джебар. З 2012 по 2013 рік проходила стажування в Ягеллонському університеті в Кракові. У 2014 році захистила докторську дисертацію в Джорджійському університеті з творчості Бруно Шульца та філософії німецького інтелектуала Вальтера Беньяміна.
На авторському рахунку Оксани Луцишиної чотири збірки поезії: «Усвідомлена ніч» (1997), «Орфей великий» (2000), «Я слухаю пісні Америки» (2010) та «Вірші Феліцити» (2018). Письменницький доробок літераторки сформовано трьома прозовими творами, серед яких «Сонце так рідко заходить» (2007), «Любовне життя» (2015), «Іван і Феба» (2019), а також збіркою оповідань «Не червоніючи» (2007). Наразі авторка мешкає в місті Остін, штат Техас, де викладає курс української літератури в Техаському університеті та водночас займається письменництвом.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%