Михайло Юрійович Яцків народився в Лесівці біля Станіслава (нині Івано-Франківськ) Королівства Галичини й Лодомерії, Австро-Угорщина, в сім'ї селян. Навчався в Станіславській школі, після закінчення став гімназистом Бережанської гімназії, з якої його виключили за участь в таємному гуртку, де обговорювалися книжки революційного змісту.
У 1897 Михайло Яцків переїхавши до Львова, став працювати у страховому-кредитному товаристві "Дністер", одночасно починаючи писати та публікуватись. У "Літературно-науковому віснику" публікуються шість оповідань молодого автора, далі виходить збірка "В царстві сатани", повість "Вогні горять", а через три роки - збірка новел "Душі кланяються". Творчість молодого письменника відмічали та високо оцінювали Іван Франко, Леся Українка та Василь Стефаник. У 1913 році виходять повість "Зірниці", збірник "Смерть бога" і брошура "Іван Франко. У сороковій річниці".
У період Першої світової війни письменнику прийшлося стати рядовим солдатом австрійської армії. Цей період його воєнного життя відобразився в післявоєнних оповіданнях та новелах, що увійшли до збірки "Далекі шляхи" та повісті "Горлиця". У 1916 році вийшла друком перша, а через рік - друга частина його повісті "Танець тіней". У 20-х роках був редактором газети "Рідний край", а після Другої світової працював у Львівській науковій бібліотеці. Написав кілька оповідань та видав кілька збірок творів: "Молоде вино Грона", "Новелі", "Народні пісні".
Помер письменник 9 грудня 1961 у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%