Луї Буссенар

Луї Буссенар народився в селищі Ескренн, неподалік від Парижа, вивчав медицину в Сорбонні. Під час франко-прусської війни був мобілізований та працював польовим лікарем, але після війни порвав з професією та вирішив присвятити життя літературі.

Літературний дебют автора відбувся у 1875 році: на сторінках газети «Le Figaro» опублікували його оповідання, проте слава не одразу спіткала його. Декілька років він працював репортером та науковим оглядачем у редакціях декількох періодичних видань.

Вершиною кар'єри Буссенара як журналіста та літератора стала співпраця з щотижневиком «Journal des voyages et des aventures de terre et de mer». Саме на сторінках цього часопису друкувались його оповіді та романи, сповнені відомостями про жителів та природу інших країн, і лише згодом вони стали виходити у якості окремих книг.

Письменник дуже любив подорожі, вони слугували джерелом натхнення для його історій. Він відвідав Французьку Гвіану, Марокко, Австралію та Сьєрра-Леоне, але потім повернувся до рідних земель, де продовжив писати, насолоджуючись всіма принадами, які може запропонувати долина Луари.

В останні роки свого життя Буссенар зайнявся більш приземленою політичною та соціальною журналістикою, публікуючись під псевдонімом Франсуа Девін. Він помер в Орлеані у 1910 році, внаслідок тривалої хвороби та ускладнень після операції. Був похований у рідному селищі. Відповідно до заповіту, рукописи його творів та особисті папери було спалено.