Ігор Калинець

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 року в місті Ходорові, Львівська область. У 1956 році закінчив середню школу і вступив до Львівського університету на філологічний факультет закінчивши його в 1961 році. Трудову діяльність розпочав з роботи в обласному архіві.

Є автором 17 поетичних збірок, які він написав в середині 60 х років ХХ ст. За громадянську непокору був репресований радянською владою, отримавши 6 років суворих таборів і 3 роки виселення, відбуваючи їх на Північному Уралі, де працював кочегаром і токарем. Після ув'язнення він повертається до Львова і працює у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника та редактором журналу обласного відділу Фонду культури.

Його поетична та письменницька творчість фактично розділена на два періоди. Перший - до ув'язнення, коли було написано 9 книг, з них в УРСР опублікована тільки одна - "Вогонь Купала" (1966). Решта книг автора існувала у самоіздатному обороті. Другий період часи ув'язнення та проживання у виселенні, під час якого написано вісім книг. У 1991 році було випущено два томи поезії автора - "Пробуджена муза" у Варшаві та "Невольнича муза" у Торонто, а декілька його збірок "Тринадцять аналогій" та "Писанки" були видані в Україні, в яких автор зображує образ матері.

Після повернення з виселення Ігор Калинець завершує свою творчість як поет. У цей час він пише і публікує казки для дітей: "Погані казки", "Повітряна кулька", "Хлопчик - Фігурка" та перевидає свої поезії.

Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій, а перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки. Є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка та премії імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій Тринадцять аналогій був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Творчість Ігоря Калинця вплинула на багатьох українських поетів пізнього покоління.