Чайковський народився в Самборі, на Львівщині. Він рано втратив батьків, тому виховувався бабусею. Вона навчила його читати та писати. Початкову освіту отримав вдома, потім закінчив гімназію та вступив до Львівського університету, де вивчав право. Брав участь у студентському рухові, працював у «Просвіті».
У 1882 році він був мобілізований на війну в Боснії, про це писав у повісті «Спомини з-перед десяти літ». Франко високо оцінив літературні принади цього твору, так і розпочався літературний шлях Чайковського та його дружба з Каменярем.
Повернувшись із війни склав судівський іспит, а згодом започаткував власну адвокатську практику. Просував просвітницькі ідеї, вів справи українською мовою, за що був одного разу заарештований. За встановлення ЗУНР обіймав посаду повітового комісара.
Після друку своєї першої повісті писав постійно, вплітаючи в прозу сюжети власного життя та звертаючись до історичної спадщини. Створював історії, що звертались до національної свідомості читачів та гостро ставили питання ідентичності. Він романтизував Запорізьке козацтво й засуджував москву за негаразди, що випали на долю українців.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%