Розсилка

28.08.2014

Рецензія на світовий бестселер норвезької письменниці Осне Саєрстад "Кабульський книгар" під назвою "Хіджаб для рабині"

Рецензія на світовий бестселер норвезької письменниці Осне Саєрстад "Кабульський книгар" під назвою "Хіджаб для рабині"
Літературний оглядач Інна Корнелюк написала рецензію на світовий бестселер норвезької письменниці Осне Саєрстад "Кабульський книгар" під назвою "Хіджаб для рабині", пише cайт Gazeta. ua.
Цей світовий і доволі скандальний бестселер презентують удруге на Форумі видавців у Львові 12 вересня. Книга вийшла у  видавництві мистецької агенції "Наш Формат". "Кабульський книгар" є вистражданою книгою для норвезької письменниці Осне Саєрстад. У 2001 році після шеститижневого перебування в загонах бойовиків Північного Альянсу журналістка-поліглотка дісталася до столиці Афганістану.
У Кабулі в книгарні письменниця й познайомилася з майбутнім героєм свого скандального роману. Розмови з посивілим власником книгозбірні точилися годинами – про те, як Султан Хан (імена героїв з етичних міркувань письменниця змінила) боровся з диктатом режимів, сидів за ґратами, рятував книги від талібів, які палили унікальні видання, присвячені культурі й мистецтву зруйнованої війнами країни. Осне Саєрстад настільки вразили розповіді торговця-патріота, що вона вирішила написати про нього і його країну книгу. Для цього спитала дозволу пожити деякий час у колі його сім'ї – й отримала згоду і свою "кабульську весну" у маленькій хрущовці численної родини. Скандал вибухнув після публікації роману. Хан через одну зі своїх дружин звинуватив письменницю в тому, що вона описала приватне життя їхньої родини і спаплюжила честь поважного сімейства. В очах західного світу звинувачення звучить цілком правдоподібно – межі приватності в цивілізованому світі юридично чітко визначені. Інша річ – ісламські традиції, релігійні догми і – літературний жанр. "Кабульський книгар" не є документальним, а таки художнім текстом. Хоч події в романі тісно пов'язані з розповідями членів родини, в якій журналістка прожила заледве не п'ять місяців, однак без авторських домислів не обійшлося. І хоч Осне Саєрстад в передмові наголошує, що почуття героїнь і героїв відтворювала з їхніх же розповідей (а спілкувалися англійською), це не стало аргументом у суді ні для Султана Хана, ні для жінок, гірку долю яких письменниця проникливо описала. Своє життя героїні роману проживають у запиленій забрьоханій паранджі, побутовій рутині і таємних мріях про велике кохання. Однак нічого в своєму житті не мають права змінити без вказівок чоловіка. Вони ; його рабині у прямому сенсі слова, навіть посуд і страви для вечері обирає Султан. Його освіченість, інтелігентність і знання англійської не рятують ані його сестер, ані дружин, ані навіть матері від домашнього тирана-управителя. Його сини не навчаються, а працюють з ранку до вечора і люто ненавидять книги, бо сімейний бізнес украв їхнє дитинство. Один із хлопців звинувачує свинячі закони своєї країни у всіх своїх бідах і нещастях. Вони давно мріють вирватися на волю у цивілізований світ, де жінки вбираються в спідниці і вільно розмовляють на вулиці з чоловіками, де цілодобово в квартирах є вода й електрика і ще там можна купити алкоголь і жоден мулла тебе за це не покарає. Навіть війна в їхньому житті стала звичним явищем, настільки, що єдине, що їх лякає по-справжньому це гнів Султана. Проте вийти за межі родинного ґетто наважується лише рідний брат Султана, а інші потайки бачаться з ним, аби не дізнався батько сімейства. Обмежений розум і побутове мислення персонажів роману викликають співчуття і безліч питань. Якщо ці жінки десятиліттями живуть у тісній квартирі, їдять і сплять, сплять і їдять, народжують-народжують і світу білого не бачать, то нічого більше їм і не треба? Жодні книжки про культуру й мистецтво їм не потрібні. Ці фоліанти лежать за склом в єдиній у квартирі шафі й жодна з романтичних героїнь їх так і не наважилась розгорнути.

Прес-служба мистецької агенції "Наш Формат"

Повернення до списку

top