Фільм "Срібна земля". Хроніка Карпатської України 1919-1939

Фільм "Срібна земля". Хроніка Карпатської України 1919-1939

(1)
Як переконує науковий консультант фільму історик Олександр Пагиря, усі епізоди «Срібної землі» базовані на реальних, хоча й маловідомих, документах. «Жодна подія не є вигаданою, усі факти підтверджено документами та свідченнями учасників. Фільм провадить оповідь про Карпатську Україну трьома лініями: документальною, засобами «живої історії» (інтерв’ю) та художньою реконструкцією окремих епізодів, Відтак усі три складові підсилюють сприйняття тієї правди, яка досі лишається невідомою багатьом в Україні», – пояснив Олександр Пагиря.

Карпатська Україна, що у березні 1939 року на засіданні законно обраного парламенту була проголошена незалежною республікою, мала всі атрибути нинішньої Української держави: урядова мова – українська, герб – тризуб, гімн – «Ще не вмерла Україна», прапор – синьо-жовтий. Карпатська Україна стала першим українським державним утворенням, проголошеним – Сойму. Напередодні Другої світової війни Карпатська Україна повернула в європейську політику «українське питання», вплинула на розгортання українського національно-визвольного руху. Бої в березні 1939 року Карпатської України з угорськими військами стали першим в Центрально-Східній Європі збройним опором гітлерівській коаліції, коли обороняючи рідний край, загинули сотні українських патріотів.Тема Карпатської України не сходила з газетних шпальт того часу, – про це розповідає фільм «Срібна замля».

«Для мене робота над цим фільмом була не просто подорожжю мальовничим і гостинним краєм, а й подорожжю углиб його історії, чимало сторінок якої є доволі трагічними. Цей багатонаціональний край у минулому неодноразово ставав причиною воєн і геополітичних конфліктів. Ми намагалися почути різні позиції його мешканців, зіставити їх, щоб отримати поліфонічне звучання, і на цьому тлі дослідити лінію, яка тепер сприймається за очевидне – приналежність цієї землі до Української держави. Ті два роки, що створювався фільм, ми мали насолоду від натурних зйомок у Карпатах. Там надзвичайна краса! Щоб охопити одним кадром розлогі гірські краєвиди ми запросили із Києва спеціальний керований дельтаплан. Пропрацьовували кожну дрібничку, скажімо, довелося купувати у США оригінал газети «The New York Times», де публікувалися репортажі про тодішні події на Закарпатській Україні. Завдяки хорошим молодим акторам із театру ім. М. Заньковецької вдалося також зробити цікавими постановочні сцени. Робота над фільмом збагатила нас усіх іще й доторком до «живої історії», адже пам’ять учасників тих подій, це їхній безпосередній досвід, який вони через фільм отримали змогу передати наступним поколінням», – говорить режисер Тарас Химич.

«Те, що дослідження історії Закарпаття періоду 1919–1939 років у фільмі підсилене вичерпними оповідями очевидців – його вагома перевага. Про усвідомлення історичної ролі Закарпаття для України та Центрально-Східної Европи в цілому у стрічці розповідають люди народжені у 1920-их роках. І не кожен із них дожив до прем’єри, але їхня розповідь живе. Тому такаю важливою є робота з інтерв’ювання свідків та учасників історичних подій, яку провадить наша громадська організація», – розповідає керівник «Західноукраїнського центру історичних досліджень» та водночас продюсер фільму Тарас Чолій.

Фільм «Срібна земля» продовжує серію документальних стрічок про трагічні сторінки історії Західної України, що їх продюсує «Західноукраїнський центр історичних досліджень» однак проти попереднього проекту «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941», нова робота режисера Тараса Химича виглядає художньо зрілішою й естетично довершенішою. Хоч 70-хвилинний фільм може мати певні зауваги до провисання темпоритму після другої третини екранного часу, однак загалом, завдяки творчій співпраці режисера із композитором Любомиром Соломченком та звукорежисером Романом Микульським, він сприймається як цілісна епічна пісня з посвятою загадковому краю під назвою «Срібна земля». До речі, для шанувальників національного мелосу, творці фільму зведуть увесь музичний матеріал, фрагменти якого використані у фільмі, до одного диску.

Нема в наявності
  • Артикул: 521831
  • Видавництво: UKRmusic
  • Продюсер: Тарас Чолій
  • Рік видання: 2012
Як переконує науковий консультант фільму історик Олександр Пагиря, усі епізоди «Срібної землі» базовані на реальних, хоча й маловідомих, документах. «Жодна подія не є вигаданою, усі факти підтверджено документами та свідченнями учасників. Фільм провадить оповідь про Карпатську Україну трьома лініями: документальною, засобами «живої історії» (інтерв’ю) та художньою реконструкцією окремих епізодів, Відтак усі три складові підсилюють сприйняття тієї правди, яка досі лишається невідомою багатьом в Україні», – пояснив Олександр Пагиря.

Карпатська Україна, що у березні 1939 року на засіданні законно обраного парламенту була проголошена незалежною республікою, мала всі атрибути нинішньої Української держави: урядова мова – українська, герб – тризуб, гімн – «Ще не вмерла Україна», прапор – синьо-жовтий. Карпатська Україна стала першим українським державним утворенням, проголошеним – Сойму. Напередодні Другої світової війни Карпатська Україна повернула в європейську політику «українське питання», вплинула на розгортання українського національно-визвольного руху. Бої в березні 1939 року Карпатської України з угорськими військами стали першим в Центрально-Східній Європі збройним опором гітлерівській коаліції, коли обороняючи рідний край, загинули сотні українських патріотів.Тема Карпатської України не сходила з газетних шпальт того часу, – про це розповідає фільм «Срібна замля».

«Для мене робота над цим фільмом була не просто подорожжю мальовничим і гостинним краєм, а й подорожжю углиб його історії, чимало сторінок якої є доволі трагічними. Цей багатонаціональний край у минулому неодноразово ставав причиною воєн і геополітичних конфліктів. Ми намагалися почути різні позиції його мешканців, зіставити їх, щоб отримати поліфонічне звучання, і на цьому тлі дослідити лінію, яка тепер сприймається за очевидне – приналежність цієї землі до Української держави. Ті два роки, що створювався фільм, ми мали насолоду від натурних зйомок у Карпатах. Там надзвичайна краса! Щоб охопити одним кадром розлогі гірські краєвиди ми запросили із Києва спеціальний керований дельтаплан. Пропрацьовували кожну дрібничку, скажімо, довелося купувати у США оригінал газети «The New York Times», де публікувалися репортажі про тодішні події на Закарпатській Україні. Завдяки хорошим молодим акторам із театру ім. М. Заньковецької вдалося також зробити цікавими постановочні сцени. Робота над фільмом збагатила нас усіх іще й доторком до «живої історії», адже пам’ять учасників тих подій, це їхній безпосередній досвід, який вони через фільм отримали змогу передати наступним поколінням», – говорить режисер Тарас Химич.

«Те, що дослідження історії Закарпаття періоду 1919–1939 років у фільмі підсилене вичерпними оповідями очевидців – його вагома перевага. Про усвідомлення історичної ролі Закарпаття для України та Центрально-Східної Европи в цілому у стрічці розповідають люди народжені у 1920-их роках. І не кожен із них дожив до прем’єри, але їхня розповідь живе. Тому такаю важливою є робота з інтерв’ювання свідків та учасників історичних подій, яку провадить наша громадська організація», – розповідає керівник «Західноукраїнського центру історичних досліджень» та водночас продюсер фільму Тарас Чолій.

Фільм «Срібна земля» продовжує серію документальних стрічок про трагічні сторінки історії Західної України, що їх продюсує «Західноукраїнський центр історичних досліджень» однак проти попереднього проекту «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941», нова робота режисера Тараса Химича виглядає художньо зрілішою й естетично довершенішою. Хоч 70-хвилинний фільм може мати певні зауваги до провисання темпоритму після другої третини екранного часу, однак загалом, завдяки творчій співпраці режисера із композитором Любомиром Соломченком та звукорежисером Романом Микульським, він сприймається як цілісна епічна пісня з посвятою загадковому краю під назвою «Срібна земля». До речі, для шанувальників національного мелосу, творці фільму зведуть увесь музичний матеріал, фрагменти якого використані у фільмі, до одного диску.

60 грн

Як переконує науковий консультант фільму історик Олександр Пагиря, усі епізоди «Срібної землі» базовані на реальних, хоча й маловідомих, документах. «Жодна подія не є вигаданою, усі факти підтверджено документами та свідченнями учасників. Фільм провадить оповідь про Карпатську Україну трьома лініями: документальною, засобами «живої історії» (інтерв’ю) та художньою реконструкцією окремих епізодів, Відтак усі три складові підсилюють сприйняття тієї правди, яка досі лишається невідомою багатьом в Україні», – пояснив Олександр Пагиря.

Карпатська Україна, що у березні 1939 року на засіданні законно обраного парламенту була проголошена незалежною республікою, мала всі атрибути нинішньої Української держави: урядова мова – українська, герб – тризуб, гімн – «Ще не вмерла Україна», прапор – синьо-жовтий. Карпатська Україна стала першим українським державним утворенням, проголошеним – Сойму. Напередодні Другої світової війни Карпатська Україна повернула в європейську політику «українське питання», вплинула на розгортання українського національно-визвольного руху. Бої в березні 1939 року Карпатської України з угорськими військами стали першим в Центрально-Східній Європі збройним опором гітлерівській коаліції, коли обороняючи рідний край, загинули сотні українських патріотів.Тема Карпатської України не сходила з газетних шпальт того часу, – про це розповідає фільм «Срібна замля».

«Для мене робота над цим фільмом була не просто подорожжю мальовничим і гостинним краєм, а й подорожжю углиб його історії, чимало сторінок якої є доволі трагічними. Цей багатонаціональний край у минулому неодноразово ставав причиною воєн і геополітичних конфліктів. Ми намагалися почути різні позиції його мешканців, зіставити їх, щоб отримати поліфонічне звучання, і на цьому тлі дослідити лінію, яка тепер сприймається за очевидне – приналежність цієї землі до Української держави. Ті два роки, що створювався фільм, ми мали насолоду від натурних зйомок у Карпатах. Там надзвичайна краса! Щоб охопити одним кадром розлогі гірські краєвиди ми запросили із Києва спеціальний керований дельтаплан. Пропрацьовували кожну дрібничку, скажімо, довелося купувати у США оригінал газети «The New York Times», де публікувалися репортажі про тодішні події на Закарпатській Україні. Завдяки хорошим молодим акторам із театру ім. М. Заньковецької вдалося також зробити цікавими постановочні сцени. Робота над фільмом збагатила нас усіх іще й доторком до «живої історії», адже пам’ять учасників тих подій, це їхній безпосередній досвід, який вони через фільм отримали змогу передати наступним поколінням», – говорить режисер Тарас Химич.

«Те, що дослідження історії Закарпаття періоду 1919–1939 років у фільмі підсилене вичерпними оповідями очевидців – його вагома перевага. Про усвідомлення історичної ролі Закарпаття для України та Центрально-Східної Европи в цілому у стрічці розповідають люди народжені у 1920-их роках. І не кожен із них дожив до прем’єри, але їхня розповідь живе. Тому такаю важливою є робота з інтерв’ювання свідків та учасників історичних подій, яку провадить наша громадська організація», – розповідає керівник «Західноукраїнського центру історичних досліджень» та водночас продюсер фільму Тарас Чолій.

Фільм «Срібна земля» продовжує серію документальних стрічок про трагічні сторінки історії Західної України, що їх продюсує «Західноукраїнський центр історичних досліджень» однак проти попереднього проекту «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941», нова робота режисера Тараса Химича виглядає художньо зрілішою й естетично довершенішою. Хоч 70-хвилинний фільм може мати певні зауваги до провисання темпоритму після другої третини екранного часу, однак загалом, завдяки творчій співпраці режисера із композитором Любомиром Соломченком та звукорежисером Романом Микульським, він сприймається як цілісна епічна пісня з посвятою загадковому краю під назвою «Срібна земля». До речі, для шанувальників національного мелосу, творці фільму зведуть увесь музичний матеріал, фрагменти якого використані у фільмі, до одного диску.
  • Артикул: 521831
  • Композитор: Любомир Соломченко
  • Мова: Українська
  • Рік видання: 2012
  • Вид боксу: Digipack
  • Продюсер: Тарас Чолій
  • Видавництво: UKRmusic
Пожалуйста, подождите

Ваш запит обробляється...

Коментарів до цього продукту ще немає

Додати коментар

Ваше ім`я
Електронна пошта
Коментар
top