Збірка "Away from the crowd. The music of Attila Zoller"

Збірка "Away from the crowd. The music of Attila Zoller"

(1)
Є враження, що український джаз сьогодні заглиблений у, скажімо так, віднайдення власного обличчя – створюється і видається все більше авторської музики різного характеру. Це здорово. І тому, мабуть,  закономірно, що в наших музикантів поки не доходять руки до джазу "традиційного" – в сенсі традиції видання своїх обробок "евергрінів" та різноманітних триб’ютів. На всю українську дискографію назбирається, може, з дюжину таких альбомів – і один з них, присвяту Аттілі Золлеру, Ви бачите зараз. Причому, що характерно, ініціатором цього проекту став не українець: Жан-П’єр Фрьолі донедавна був культурним аташе посольства Німеччини в Україні. А заразом – і одним з найбільш активних музикантів в українському джазовому просторі.

Музику Золлера, ймовірно, Ви знаєте й самі. Цікавинкою ж цього альбому стало те, що основний акцент припав, як не дивно, не зовсім на гітару. Виникає враження, що вона разом з ударними та контрабасом створює основну канву, а той самий контрабас разом із флейтою та, час від часу, фортепіано – додають звучанню найбільш яскравих і глибоких фарб, і то не лише в соло (тут треба віддати належне Максиму Гладецькому та Володимиру Зінковському). Втім, якраз таке акуратне, м’яке, толерантне звучання гітари Фрьолі виглядає тут дуже і дуже доречним. Та й ударні Олександра Хорева заслуговують на окрему подяку: він взяв не потужністю, а, можна сказати, ніжною технікою. Не зробив нічого зайвого – і при цьому тихо порадував нюансами. Словом, якщо Ви шукали смачного, гармонійного мейнстриму, то цей альбом – те, що дійсно варто спробувати

Нема в наявності
  • Артикул: 503454
Є враження, що український джаз сьогодні заглиблений у, скажімо так, віднайдення власного обличчя – створюється і видається все більше авторської музики різного характеру. Це здорово. І тому, мабуть,  закономірно, що в наших музикантів поки не доходять руки до джазу "традиційного" – в сенсі традиції видання своїх обробок "евергрінів" та різноманітних триб’ютів. На всю українську дискографію назбирається, може, з дюжину таких альбомів – і один з них, присвяту Аттілі Золлеру, Ви бачите зараз. Причому, що характерно, ініціатором цього проекту став не українець: Жан-П’єр Фрьолі донедавна був культурним аташе посольства Німеччини в Україні. А заразом – і одним з найбільш активних музикантів в українському джазовому просторі.

Музику Золлера, ймовірно, Ви знаєте й самі. Цікавинкою ж цього альбому стало те, що основний акцент припав, як не дивно, не зовсім на гітару. Виникає враження, що вона разом з ударними та контрабасом створює основну канву, а той самий контрабас разом із флейтою та, час від часу, фортепіано – додають звучанню найбільш яскравих і глибоких фарб, і то не лише в соло (тут треба віддати належне Максиму Гладецькому та Володимиру Зінковському). Втім, якраз таке акуратне, м’яке, толерантне звучання гітари Фрьолі виглядає тут дуже і дуже доречним. Та й ударні Олександра Хорева заслуговують на окрему подяку: він взяв не потужністю, а, можна сказати, ніжною технікою. Не зробив нічого зайвого – і при цьому тихо порадував нюансами. Словом, якщо Ви шукали смачного, гармонійного мейнстриму, то цей альбом – те, що дійсно варто спробувати

40 грн

Є враження, що український джаз сьогодні заглиблений у, скажімо так, віднайдення власного обличчя – створюється і видається все більше авторської музики різного характеру. Це здорово. І тому, мабуть,  закономірно, що в наших музикантів поки не доходять руки до джазу "традиційного" – в сенсі традиції видання своїх обробок "евергрінів" та різноманітних триб’ютів. На всю українську дискографію назбирається, може, з дюжину таких альбомів – і один з них, присвяту Аттілі Золлеру, Ви бачите зараз. Причому, що характерно, ініціатором цього проекту став не українець: Жан-П’єр Фрьолі донедавна був культурним аташе посольства Німеччини в Україні. А заразом – і одним з найбільш активних музикантів в українському джазовому просторі.

Музику Золлера, ймовірно, Ви знаєте й самі. Цікавинкою ж цього альбому стало те, що основний акцент припав, як не дивно, не зовсім на гітару. Виникає враження, що вона разом з ударними та контрабасом створює основну канву, а той самий контрабас разом із флейтою та, час від часу, фортепіано – додають звучанню найбільш яскравих і глибоких фарб, і то не лише в соло (тут треба віддати належне Максиму Гладецькому та Володимиру Зінковському). Втім, якраз таке акуратне, м’яке, толерантне звучання гітари Фрьолі виглядає тут дуже і дуже доречним. Та й ударні Олександра Хорева заслуговують на окрему подяку: він взяв не потужністю, а, можна сказати, ніжною технікою. Не зробив нічого зайвого – і при цьому тихо порадував нюансами. Словом, якщо Ви шукали смачного, гармонійного мейнстриму, то цей альбом – те, що дійсно варто спробувати

  • Артикул: 503454
  • Артикул: 503454
Пожалуйста, подождите

Ваш запит обробляється...

Коментарів до цього продукту ще немає

Додати коментар

Ваше ім`я
Електронна пошта
Коментар
top