ShockolaD "POKOSY"

ShockolaD "POKOSY"

(1)
Часом аж подив бере, до чого органічно ShockolaD просочує тканину українських народних пісень джазовим мисленням. І мова навіть не про технічний бік справи – зрештою, джазовій обробці можна піддати будь-яку мелодію, аби було бажання. Але звернімо увагу на, так би мовити, естетику аранжувань. ShockolaD легко міг би обмежитись лише натяками на основу і обернути ці пісні просто на теми для вільної імпровізації – виконавський рівень цілком дозволяє. Натомість гурт дуже акуратно змінює вид мелодій – у певному сенсі не так навіть змінює, як доповнює. Можливо, це дещо звужує простір зовнішніх проявів – але в результаті музиканти уважніше прислухаються до центральної канви, тож фантазія іде не так вшир, як углиб. І виносить з глибини, разом з віддзеркаленням майстерності, додаткові відтінки, грані самих пісень – все-таки для цього потрібна справжня увага, і вона тут є. Не виключено, що саме тому на цьому альбомі бас і ударні "відриваються" не надто явно і не надто багато – зате створюють виразний, сильний грув. А от клавішні та духові соло дозволяють собі політати прозоро, емоційно, насичено, та й вокал раз-по-раз додає не лише почуттів, а й драйву.

Коротко, але окремо хочеться відзначити 2,10 та 12 треки на альбомі – це справжні джазові романси, такий собі міський фольклор нового часу. Вони дуже вдало вписалися у загальну картину "Покосів" – але, водночас, вони виглядають як натяк на подальший поступ гурту. Це, зрештою, був би дуже цікавий варіант розвитку подій, чи не так?

Антон Йожик Лейба

Нема в наявності
  • Артикул: 402108
Часом аж подив бере, до чого органічно ShockolaD просочує тканину українських народних пісень джазовим мисленням. І мова навіть не про технічний бік справи – зрештою, джазовій обробці можна піддати будь-яку мелодію, аби було бажання. Але звернімо увагу на, так би мовити, естетику аранжувань. ShockolaD легко міг би обмежитись лише натяками на основу і обернути ці пісні просто на теми для вільної імпровізації – виконавський рівень цілком дозволяє. Натомість гурт дуже акуратно змінює вид мелодій – у певному сенсі не так навіть змінює, як доповнює. Можливо, це дещо звужує простір зовнішніх проявів – але в результаті музиканти уважніше прислухаються до центральної канви, тож фантазія іде не так вшир, як углиб. І виносить з глибини, разом з віддзеркаленням майстерності, додаткові відтінки, грані самих пісень – все-таки для цього потрібна справжня увага, і вона тут є. Не виключено, що саме тому на цьому альбомі бас і ударні "відриваються" не надто явно і не надто багато – зате створюють виразний, сильний грув. А от клавішні та духові соло дозволяють собі політати прозоро, емоційно, насичено, та й вокал раз-по-раз додає не лише почуттів, а й драйву.

Коротко, але окремо хочеться відзначити 2,10 та 12 треки на альбомі – це справжні джазові романси, такий собі міський фольклор нового часу. Вони дуже вдало вписалися у загальну картину "Покосів" – але, водночас, вони виглядають як натяк на подальший поступ гурту. Це, зрештою, був би дуже цікавий варіант розвитку подій, чи не так?

Антон Йожик Лейба

43 грн

Часом аж подив бере, до чого органічно ShockolaD просочує тканину українських народних пісень джазовим мисленням. І мова навіть не про технічний бік справи – зрештою, джазовій обробці можна піддати будь-яку мелодію, аби було бажання. Але звернімо увагу на, так би мовити, естетику аранжувань. ShockolaD легко міг би обмежитись лише натяками на основу і обернути ці пісні просто на теми для вільної імпровізації – виконавський рівень цілком дозволяє. Натомість гурт дуже акуратно змінює вид мелодій – у певному сенсі не так навіть змінює, як доповнює. Можливо, це дещо звужує простір зовнішніх проявів – але в результаті музиканти уважніше прислухаються до центральної канви, тож фантазія іде не так вшир, як углиб. І виносить з глибини, разом з віддзеркаленням майстерності, додаткові відтінки, грані самих пісень – все-таки для цього потрібна справжня увага, і вона тут є. Не виключено, що саме тому на цьому альбомі бас і ударні "відриваються" не надто явно і не надто багато – зате створюють виразний, сильний грув. А от клавішні та духові соло дозволяють собі політати прозоро, емоційно, насичено, та й вокал раз-по-раз додає не лише почуттів, а й драйву.

Коротко, але окремо хочеться відзначити 2,10 та 12 треки на альбомі – це справжні джазові романси, такий собі міський фольклор нового часу. Вони дуже вдало вписалися у загальну картину "Покосів" – але, водночас, вони виглядають як натяк на подальший поступ гурту. Це, зрештою, був би дуже цікавий варіант розвитку подій, чи не так?

Антон Йожик Лейба

Пожалуйста, подождите

Ваш запит обробляється...

Коментарів до цього продукту ще немає

Додати коментар

Ваше ім`я
Електронна пошта
Коментар
top