Жіночий ансамбль "Древо". Багатоголосся.

Жіночий ансамбль "Древо". Багатоголосся.

(1)
Мабуть, кожен з відвідувачів "Гоголь-фесту 2008" у Києві, хто потрапив того дня на концерт жіночого ансамблю "Древо" з Полтавщини – запам’ятав його виступ надовго. І не лише тому, що співали гарно. Або тому, що співали пісень, в яких хотілося уважно дослухатися не тільки до мелодій – це ж, не забуваймо, багатоголосся – а й до слів, часто сумних і навіть суворих, але чомусь при цьому не важких. Ні, не тільки. Головне враження було – від самих співунок. Те, як вони вийшли на сцену під яскраве світло софітів, як знітилися перед великою аудиторією, як ніяково посміхалися – і як спів, звучання власних голосів їх вирівнювало. Одна, друга пісня, і ось уже здається, що вони під час виконання потрапляють у якийсь інший вимір, злітають у журбу і спокій – а заразом підносять із собою і слухачів. Ось пісня тихне, і за мить аудиторія щиро аплодує, не шкодуючи долонь – і ці оплески, здається, різко повертають жінок на сцену, під софіти. Можливо, надто різко – і знову вони мружаться на світло, ніяково посміхаються. Але ще за мить починається нова пісня – і новий злет, новий вихід у спокій... То було настільки просто, настільки чесно, що не могло не зачепити. І ми сподіваємось, що представлений тут запис цього концерту зможе передати щирість і просту красу, якими був сповнений тодішній вечір.
  1. Ой, давно, давно
  2. Ой, не літай же ти, чорная галка
  3. Да й любив парень
  4. Ой, у полі билина стояла
  5. Та й забіліли сніжки
  6. Ой, там на горі
  7. Ой, у полі древо
  8. Соловею канарею

Нема в наявності
  • Артикул: 501716
Мабуть, кожен з відвідувачів "Гоголь-фесту 2008" у Києві, хто потрапив того дня на концерт жіночого ансамблю "Древо" з Полтавщини – запам’ятав його виступ надовго. І не лише тому, що співали гарно. Або тому, що співали пісень, в яких хотілося уважно дослухатися не тільки до мелодій – це ж, не забуваймо, багатоголосся – а й до слів, часто сумних і навіть суворих, але чомусь при цьому не важких. Ні, не тільки. Головне враження було – від самих співунок. Те, як вони вийшли на сцену під яскраве світло софітів, як знітилися перед великою аудиторією, як ніяково посміхалися – і як спів, звучання власних голосів їх вирівнювало. Одна, друга пісня, і ось уже здається, що вони під час виконання потрапляють у якийсь інший вимір, злітають у журбу і спокій – а заразом підносять із собою і слухачів. Ось пісня тихне, і за мить аудиторія щиро аплодує, не шкодуючи долонь – і ці оплески, здається, різко повертають жінок на сцену, під софіти. Можливо, надто різко – і знову вони мружаться на світло, ніяково посміхаються. Але ще за мить починається нова пісня – і новий злет, новий вихід у спокій... То було настільки просто, настільки чесно, що не могло не зачепити. І ми сподіваємось, що представлений тут запис цього концерту зможе передати щирість і просту красу, якими був сповнений тодішній вечір.
  1. Ой, давно, давно
  2. Ой, не літай же ти, чорная галка
  3. Да й любив парень
  4. Ой, у полі билина стояла
  5. Та й забіліли сніжки
  6. Ой, там на горі
  7. Ой, у полі древо
  8. Соловею канарею

35 грн

Мабуть, кожен з відвідувачів "Гоголь-фесту 2008" у Києві, хто потрапив того дня на концерт жіночого ансамблю "Древо" з Полтавщини – запам’ятав його виступ надовго. І не лише тому, що співали гарно. Або тому, що співали пісень, в яких хотілося уважно дослухатися не тільки до мелодій – це ж, не забуваймо, багатоголосся – а й до слів, часто сумних і навіть суворих, але чомусь при цьому не важких. Ні, не тільки. Головне враження було – від самих співунок. Те, як вони вийшли на сцену під яскраве світло софітів, як знітилися перед великою аудиторією, як ніяково посміхалися – і як спів, звучання власних голосів їх вирівнювало. Одна, друга пісня, і ось уже здається, що вони під час виконання потрапляють у якийсь інший вимір, злітають у журбу і спокій – а заразом підносять із собою і слухачів. Ось пісня тихне, і за мить аудиторія щиро аплодує, не шкодуючи долонь – і ці оплески, здається, різко повертають жінок на сцену, під софіти. Можливо, надто різко – і знову вони мружаться на світло, ніяково посміхаються. Але ще за мить починається нова пісня – і новий злет, новий вихід у спокій... То було настільки просто, настільки чесно, що не могло не зачепити. І ми сподіваємось, що представлений тут запис цього концерту зможе передати щирість і просту красу, якими був сповнений тодішній вечір.
  1. Ой, давно, давно
  2. Ой, не літай же ти, чорная галка
  3. Да й любив парень
  4. Ой, у полі билина стояла
  5. Та й забіліли сніжки
  6. Ой, там на горі
  7. Ой, у полі древо
  8. Соловею канарею
  • Артикул: 501716
  • Артикул: 501716
Пожалуйста, подождите

Ваш запит обробляється...

Коментарів до цього продукту ще немає

Додати коментар

Ваше ім`я
Електронна пошта
Коментар
top