Книги

Розсилка

Книга "Є поети для епох" Іван Дзюба

Книга "Є поети для епох" Іван Дзюба

(1)
Видавництво «Либідь» подарувало нам нову поетичну книжку Ліни Костенко. Невеличку, чудово видану й дорогоцінну: у ній нові, найновіші й деякі давніші, але ще не друковані вірші, зокрема й мініатюри. Їх усіх небагато, немовби на один вечір читання, але скільки тут різних мотивів і настроїв! Це не зовсім «родинний альбом», як може здатися з інтер’єру та з анотації. Зрештою, звернімося до вірша, який з останньої поетичної сторінки кидає світло на назву збірки (як завжди у Ліни Костенко, не випадкову, метафорично-«ключову»): Машини, шини, стрес, експрес, / кермо, гальмо, впритул, з-за рогу! / Стоїть Мадонна Перехресть, благословляючи дорогу. / Таксі, автобуси, авто, / мотоцикли, і кибитки. / Всі всім на світі є ніхто — / ні хто куди, ні хто нізвідки. / Маршрути горя і безчесть. / Світ на століття постарішав. / Стоїть Мадонна Перехресть, / чи вже Мадонна Бездоріжжя! / І мчать, і мчать, числа їм несть. / Дорога дальня й невідома. / Стоїть Мадонна Перехресть, / благословляюча Мадонна.

Це сугестивна картина суєтної сучасності, коли славетне прискорення історичного часу набирає макабричного характеру (віршові аж подих перебиває: «і мчать, і мчать, числа їм несть»; «всі всім на світі є ніхто — ні хто куди, ні хто нізвідки»), — картина на тлі стражденної вічності, яка все-таки благословенням Мадонни, Мадонни як не Перехресть, то Бездоріжжя, дає надію на якусь людську долю. На те, що люди і в цьому пекельному гармидері якось пізнають одне одного, одне одного пошанують. На це, мені здається, і благословляє всіх нас Мадонна Перехресть — або й Мадонна Бездоріжжя — Ліни Костенко.

Нема в наявності
Видавництво «Либідь» подарувало нам нову поетичну книжку Ліни Костенко. Невеличку, чудово видану й дорогоцінну: у ній нові, найновіші й деякі давніші, але ще не друковані вірші, зокрема й мініатюри. Їх усіх небагато, немовби на один вечір читання, але скільки тут різних мотивів і настроїв! Це не зовсім «родинний альбом», як може здатися з інтер’єру та з анотації. Зрештою, звернімося до вірша, який з останньої поетичної сторінки кидає світло на назву збірки (як завжди у Ліни Костенко, не випадкову, метафорично-«ключову»): Машини, шини, стрес, експрес, / кермо, гальмо, впритул, з-за рогу! / Стоїть Мадонна Перехресть, благословляючи дорогу. / Таксі, автобуси, авто, / мотоцикли, і кибитки. / Всі всім на світі є ніхто — / ні хто куди, ні хто нізвідки. / Маршрути горя і безчесть. / Світ на століття постарішав. / Стоїть Мадонна Перехресть, / чи вже Мадонна Бездоріжжя! / І мчать, і мчать, числа їм несть. / Дорога дальня й невідома. / Стоїть Мадонна Перехресть, / благословляюча Мадонна.

Це сугестивна картина суєтної сучасності, коли славетне прискорення історичного часу набирає макабричного характеру (віршові аж подих перебиває: «і мчать, і мчать, числа їм несть»; «всі всім на світі є ніхто — ні хто куди, ні хто нізвідки»), — картина на тлі стражденної вічності, яка все-таки благословенням Мадонни, Мадонни як не Перехресть, то Бездоріжжя, дає надію на якусь людську долю. На те, що люди і в цьому пекельному гармидері якось пізнають одне одного, одне одного пошанують. На це, мені здається, і благословляє всіх нас Мадонна Перехресть — або й Мадонна Бездоріжжя — Ліни Костенко.

83 грн

Видавництво «Либідь» подарувало нам нову поетичну книжку Ліни Костенко. Невеличку, чудово видану й дорогоцінну: у ній нові, найновіші й деякі давніші, але ще не друковані вірші, зокрема й мініатюри. Їх усіх небагато, немовби на один вечір читання, але скільки тут різних мотивів і настроїв! Це не зовсім «родинний альбом», як може здатися з інтер’єру та з анотації. Зрештою, звернімося до вірша, який з останньої поетичної сторінки кидає світло на назву збірки (як завжди у Ліни Костенко, не випадкову, метафорично-«ключову»): Машини, шини, стрес, експрес, / кермо, гальмо, впритул, з-за рогу! / Стоїть Мадонна Перехресть, благословляючи дорогу. / Таксі, автобуси, авто, / мотоцикли, і кибитки. / Всі всім на світі є ніхто — / ні хто куди, ні хто нізвідки. / Маршрути горя і безчесть. / Світ на століття постарішав. / Стоїть Мадонна Перехресть, / чи вже Мадонна Бездоріжжя! / І мчать, і мчать, числа їм несть. / Дорога дальня й невідома. / Стоїть Мадонна Перехресть, / благословляюча Мадонна.

Це сугестивна картина суєтної сучасності, коли славетне прискорення історичного часу набирає макабричного характеру (віршові аж подих перебиває: «і мчать, і мчать, числа їм несть»; «всі всім на світі є ніхто — ні хто куди, ні хто нізвідки»), — картина на тлі стражденної вічності, яка все-таки благословенням Мадонни, Мадонни як не Перехресть, то Бездоріжжя, дає надію на якусь людську долю. На те, що люди і в цьому пекельному гармидері якось пізнають одне одного, одне одного пошанують. На це, мені здається, і благословляє всіх нас Мадонна Перехресть — або й Мадонна Бездоріжжя — Ліни Костенко.
Пожалуйста, подождите

Ваш запит обробляється...

Коментарів до цього продукту ще немає

Додати коментар

Ваше ім`я
Електронна пошта
Коментар
top