Розсилка

01.08.2017

Український інститут книги: бур’яни, лопата і директорка

Український інститут книги: бур’яни, лопата і директорка

Менше тижня перебуває на посаді директорки Українського інституту книги Тетяна Терен. У неї поки немає ані команди, ані приміщення, лише «гектари порослого бур’янами поля, а з інструменту – одна лопата». Втім, нова очільниця вже зараз точно знає, чим буде займатись.

Як зауважила сама Т. Терен під час прес-конференції 1 серпня в «Укрінформі», Український інститут книги як інституція покликаний об’єднати зусилля всіх учасників книжкового ринку – видавців, перекладачів, бібліотекарів, медіа, організацій, що займаються промоцією читання в Україні тощо. З цієї метою директорка планує провести кілька розширених зустрічей з учасниками ринку. Коли вони відбудуться поки незрозуміло.

Етап 1. Організаційний

Станом на сьогодні тривають пошуки приміщення для Інституту. І хоча, за словами заступника міністра культури Юрія Рибачука, кілька варіантів вже є на прикметі, однак говорити щось конкретне у Мінкульті не поспішають. Тетяна Терен в свою чергу зауважує, що вона перш за все прагне не просто облаштувати офіс, а перетворити його на культурний центр. Втім, говорити про це рано, адже і команди у новопризначеної директорки поки немає. Поза тим, Т. Терен обіцяє вже у вересні цього року під час Форуму видавців у Львові познайомити широку аудиторію з першими членами команди, з якими, очевидно, зараз йдуть перемовини. «На Форум видавців ми подали заявку на одну подію і це буде презентація Українського інституту книги», - говорить Т. Терен. Тоді ж у Львові директорка Інституту збирається презентувати і більш чіткий план роботи.

Що стосується команди, то конкретні імена Тетяна називати не поспішає. Відзначає вона лише свої сподівання на те, що «ключові посади в Інституті займатимуть люди, яких всі ви добре знаєте, люди, відомі у книжковому середовищі». І хоча перемовини з кандидатами вже тривають (до вересня директорка сподівається заповнити хоча б кілька ключових посад, щоб розпочати роботу по усіх напрямках), Тетяна Терен радить всім бажаючим надсилати свої резюме та мотиваційні листи на адресу Інституту, адже формування команди так швидко не завершиться.

Першим, як сподівається директорка, в Інституті запрацює відділ промоції.
  
Втім, є ще один риф, на який наштовхується новопризначена очільниця інституту при формуванні кадрового складу – зарплата. Як пояснив президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, зарплата самої директорки складає всього лише 5,5 тис. грн, оклад головного бухгалтера – трохи більше 4 тис. грн, а загалом же зарплати працівників Інституту прив’язані до тарифної сітки музейних працівників. І така ситуація аж ніяк не сприяє залученню фахових працівників, особливо, якщо врахувати те з якими коштами останні працюватимуть.

Питаннями окладів працівників Інституту стурбований і Мінкульт, представник якого заявив про готовність вийти з відповідними ініціативами на Кабмін і, за потреби, на Верховну Раду. За словами Ю.Рибачука, аналогічна ситуація склалась із зарплатами Українського культурного фонду, тому Мінкульт зацікавлений в тому, щоб питання з окладами було вирішено якнайшвидше, а до роботи в цих двох інституціях можна було залучити фахівців високого рівня.

Про роботу

За законом Український інститут книги повинен займатись підтримкою книговидавничої справи, популяризацією читання загалом та української літератури зокрема, а також стимулюванням перекладацької діяльності. Тетяна Терен в свою чергу конкретизує ці завдання та згадує бібліотечний напрям роботи та низку інших аспектів, пов’язаних з державними програмами. Мова йде про державну програму «Українська книга» (ця програма дає змогу за бюджетні кошти видавати книжки, які обираються за результатами конкурсу) та проект «Цифрової бібліотеки», положення про які директорка Інституту сподівається затвердити до кінця року.
Також в планах проведення стартової промо-кампанії з популяризації читання та українських авторів. Так як гроші в бюджеті на цей рік на подібні акції не виділено, очільниця Інституту розраховує у цьому питанні на підтримку медіа, зокрема, Суспільного телебачення. Наступного року планують проводити вже більш масштабні кампанії, під які Інституту доведеться залучати кошти.

Окремо згадала директорка Інституту книги і про перекладачів українських творів на іноземні мови. За її словами, вони часто працюють майже на волонтерських засадах, а тому, на думку Т. Терен, їх варто відзначити. Зокрема, директорка мріє запровадити премію для таких перекладачів, а також проводити щорічно форум чи з’їзд, на якому би обговорювались актуальні для перекладачів питання.

Український інститут книги також тепер буде перейматись і представленням книжкової України на міжнародній арені. До прикладу, мова йде про організацію національного стенду на Франкфуртському книжковому ярмарку, яким цього року опікується Мінкульт та інші профільні організації. В подальшому все це ляже на плечі працівників інституту, сама Терен, до прикладу, також заявляє про бажання сформувати національний стенд на ярмарку дитячої літератури у Болоньї.
Учасники зустрічі жартома запитують, коли ж Україна буде спеціальним гостем на Франкфуртському ярмарку, на що спікери, посміхаючись, зауважують, що розклад до 2024 року вже розписаний.

p.s. Варто бути готовими, що до кінця цього року точно, а, можливо, і наступний рік також, будуть для Інституту книги установчими – відбуватиметься формування команди, розробка програм роботи тощо.

Нагадуємо, Тетяну Терен було призначено директоркою Українського інституту книги за результатами конкурсу, в якому брали участь 9 претендентів. Як зауважив заступник міністра культури, це безпрецедентна кількість учасників для конкурсів Міністерства культури.

Наталія Шнир


Повернення до списку

top