«Несказане» американської письменниці Селесте Інґ визнали одним з найгучніших дебютів 2014 року. Зокрема він посів перше місце в топ-100 кращих книг за версією Amazon, став бестселером New York Times та кількох інших видань. До гучного дебюту в романістиці Селесте Інґ вже отримала кілька відзнак за коротку прозу, зокрема премію Пушкарта. Її есеї друкувалися в New York Times, The Guardian та інших виданнях.
  
Права на переклад книжки «Несказане» придбали понад 20 країн світу, а в Україні її видав «Наш формат»." />
 

Розсилка

20.03.2017

«Несказане»: враження українських критиків та блогерів

«Несказане»: враження українських критиків та блогерів


Роман «Несказане» американської письменниці Селесте Інґ визнали одним з найгучніших дебютів 2014 року. Зокрема він посів перше місце в топ-100 кращих книг за версією Amazon, став бестселером  New York Times та кількох інших видань. До гучного дебюту  в романістиці Селесте Інґ вже отримала кілька відзнак за коротку прозу, зокрема премію Пушкарта. Її есеї друкувалися в New York Times, The Guardian та інших виданнях.

Права на переклад книжки «Несказане» придбали понад 20 країн світу, а в Україні її видав «Наш формат».

У романі з елементами трилеру та детективу розповідається про сім’ю Лі, де все обертається довкола старшої доньки Лідії. Мати наперед визначила її долю — свою блакитнооку дівчинку вона бачить лікаркою, дорослою, упевненою в собі жінкою. Купує їй книжки, допомагає робити домашні завдання, береже, мов коштовний скарб, і навіть не пускає з дому. Батько мовчки потурає дружині. Інші двоє дітей ростуть у тіні виплеканого батьками «сонечка». Та одного дня їхня зірка зникає назавжди. Чи наважаться рідні, опинившись на краю прірви, нарешті сказати те, про що мовчали?

Українські критики та книжкові блогери звернули пильну увагу на роман «Несказане» й уже поділилися з читачами своїми враженнями. Ми ж публікуємо вибрані цитати з їх рецензій та оглядів.





«У січні видавництво “Наш формат” презентувало роман американської письменниці Селесте Інґ “Несказане” який необхідно читати поціновувачам якісної, багатошарової літератури. Роман починається зі смерті (і це зовсім не спойлер) найстаршої дочки родини Лі. Зникнення та загибель Лідії – стає не лише справжньою драмою сімейства, що ламає його, а й відкриває безліч таємниць кожного з членів родини. Під маскою детектива ховається дуже глибокий соціальний роман».

The Devochki

«Важко вжити слово “натхненний”, скоріше спровокований власним досвідом расизму, роман приховує під детективною історією безліч проблем американського суспільства, хоча цілком універсальних, як показує досвід, актуальних і за океаном…[...] Селесте Інґ дуже обережно, коректно по відношенню до тексту, без зайвого надриву, але впевнено вплітає расову і гендерну дискримінацію, стосунки підлітків й батьків, родинні конфлікти між чоловіком і жінкою, гомосексуальне кохання, самотність особистості та хвороби суспільства. Їхня заразливість нікуди не поділася, а лише чекає на новий спалах, який легко спровокувати, наприклад, заборонами на в’їзд у країну емігрантам чи спорудженням стіни десь на кордоні з Мексикою. [...]Інґ у своїй відстороненій безапеляційності пошепки кричить: “Навчіться бачити! ”. Себе, людей, що поруч,   ̶  справжніх, неуявних, не у чомусь винних, неідеальних   ̶ інших від вас, але цінних у всіх своїх якостях, бо індивідуальність   ̶ ось головна цінність, а заразом і право бути собою, жити так, як хочеться, а як не кажуть».

Анастасія Герасимова, Cultprostir

«В основі своїй книжка про те, як особистість (передовсім жінки) зникає під тягарем нав’язаних очікувань: зникає мати Мерилін – після смерті про її життя не лишається й сліду, крім куховарної книги з підкресленими фразами штибу “Чи є щось, що робить тебе щасливішою, ніж випікання хліба для чоловіка? ” ; зникає Мерилін, яка намагається вирватися зі своєї степфордської ідилії; а Лідія, як ми вже знаємо, помирає. Це дуже акуратно, а як на дебютний роман то й просто фантастично зроблений текст із точно вивіреними рефренами і протилежними інтерпретаціями тих самих вчинків: кожен образ зринає, посилений непевним відлунням, по кілька разів, провалюючись у самого себе».

Ярослава Стріха, «ЛітАкцент»

«Шукаєте цікаву художню книжку зі змістом? Ось вона.Це родинна історія про те, як прихованні мотиви й нереалізовані бажання можуть не просто зіпсувати життя найближчій людині, а й повністю його зруйнувати. Але це тільки на поверхні. Бо трохи глибше – розповідь про низку проблем сучасного суспільства. Про расову та гендерну дискримінацію, про самотність і відмову від своїх мрій, про надмірну любов до дитини та спробу втілити в ній свої мрії, про гомосексуальну любов, про комплекси й те, наскільки важко бути інакшим…Авторка знає про ці проблеми не з чуток. Вона – американка китайського походження, тому на собі відчула, що таке бути інакшою. Мабуть, тому її героям так віриш».

Наталія Клименко, блог Ilatanka

«Дебютний роман американської письменниці Селесте Інґ – це водночас гарно написаний текст (дуже атмосферний, в якому кожна деталь тебе зачіпає), який ковтаєш не сторінками, а цілими шматками книжки, та досить болісне та повчальне читання. Історія про сім’ю, в кожного із членів якої є проблеми. На перший погляд, досить таки звичні, пересічні проблеми. Але за варіантом Інґ вони можуть перерости у щось страшне. […]Ця історія про те, як дуже близькі люди можуть опинитись у цілковито замкненому вакуумі. Без будь-яких доторків одне до одного. Повторюсь, вона важлива тим, що після прочитання залишається маленьким мерехтливим вогником в голові, який нагадуватиме про основне: “Говоріть із близькими, діліться думками, намагайтеся зрозуміти”».

Ксеня Різник, книжковий блог «Етажерка»

«Успіх закономірний: “Несказане” – це дуже добре написана книжка про сім’ю та Інакшість, що безжально фіксує практичні прояви досвіду співіснування… як брати в широкому сенсі –то культур. […]“Несказане” – це чудова, але пронизливо сумна книжка про людей, які щиро бажали близьким ідеального життя, але не вважали за потрібне зіставити власні уявлення про ідеальність. […]І ще це книжка про те, що самої любові, найпалкішої та найвідданішої, може бути замало. Що ця самотня любов може виїсти людину із середини, залишаючи пусту лялечку чужих сподівань. Що сподівання – це ще не люди, і спілкуватися роками з картинками в своїй голові – це один з найтяжчих гріхів перед ближнім […] Селесте Інґ неквапно розгортає перед читачами полотно життя звичайної нестандартної родини. У тексті багато дрібничок та побутових деталей, багато несповнених мрій та болісних подробиць: із життя чоловіка, в якого тицькали пальцем протягом всього його життя; із життя жінки, яка насмілилась мріяти про майже неможливе, але здалася на півшляху і ніколи собі цього не пробачила; із життя дітей, які так і не отримали свою частку безумовної любові, хоча вже призвичаїлися до надзусиль, яких це прагнення потребувало. Ці 250 сторінок викликають складні почуття: гнів, розпач, нерозуміння, жалість, зневагу, співчуття, врешті-решт – навіть надію. І з цією перфектно дисфункційною родиною Лі встигаєш зжитися, і починаєш всерйоз перейматися проблемами чи то всієї сім’ї, чи то когось з її членів – того чи тієї, хто ближче, може, зрозуміліше… Цю книжку можна прочитати двома, трьома, хоча ні, щонайменш шістьма різними способами і кожен з них подарує іншу історію – деталізовану, переконливу, замотивовану до блиску. Але кожна з них розпочнеться однаково: “Лідії немає серед живих”. Не все в житті можна змінити. Але багато про що варто просто поговорити».

Ксенія Сокульська, книжковий блог Vaenn

Придбати книжку «Несказане» можна тут.

Також запрошуємо читачів на презентацію роману, яка відбудеться 21 березня о 19:00 в книгарні «Є» на вул. Лисенка, 3 у Києві.


Повернення до списку

top