Розсилка

10.04.2017

«Економіка. Інструкція з використання»: як не дати себе обдурити

«Економіка. Інструкція з використання»: як не дати себе обдурити

Багатьом світ економіки здається чимось недосяжним і неосяжним. Більшість українців знає, що не треба влазити у кредит, що робити, якщо довелося взяти позику у банку, слідкує за курсом валют, підвищенням цін і, власне, все. Книжка «Економіка. Інструкція з використання», стане для всіх, хто не знав, як підступитися до економіки, чарівним ключем від дверей — якщо не від усіх, то від найголовніших. 

Її написав Ха-Юн Чанґ — відомий корейський економіст, доктор філософії Кембриджського університету, колумніст газети Guardian. Автор консультував Світовий банк і Європейський інвестиційний банк і написав не один економічний бестселлер.

«Жодній іншій дисципліні не "пощастило" настільки відгородитися від загалу, як економіці. Не володіючи особливими знаннями, люди готові сперечатися на безліч тем: про кліматичні зміни, одностатеві шлюби, війну в Іраку чи атомні електростанції. Але коли розмова доходить до економіки, багато хто миттю втрачає бажання будь-що говорити чи доводити. Коли ви востаннє дискутували про долю євровалюти, нерівність у Китаї або майбутнє обробної промисловості США? Ці питання важливі незалежно від того, де ми живемо, адже можуть покращити або погіршити ринок праці, вплинути на зарплату, а зрештою, і на пенсію. Утім, швидше за все, ви про них серйозно не замислювалися», - зазначає Ха-Юн Чанґ.

Найперше і найголовніше, що хочеться сказати про цю книгу, це те, що Ха-Юн Чанґ не повчає, а навчає, як слід осмислювати економіку. Він подає різні прийоми аналізу економіки, спонукаючи читачів бути критичними та формувати свою власну думку, розповідає, звідки беруться та як збираються числові дані, принагідно попереджаючи, що вони не є цілком об’єктивними.

Проковтнувши цю 400-сторінкову інструкцію, нескладно помітити те, що саме вирізняє цю книжку з-поміж інших. Ось деякі її особливості:

·         Доступна, часом жартівлива мова;

·         Пояснення всіх термінів;

·         Приклади з життя, епізоди з економічної історії, «справжні цифри», досвід відомих компаній;

·         Огляд дев’яти видів економічної думки або ж шкіл, як їх часто називають. Використання лише одного з цих напрямів автор скептично порівнює з користуванням молотком. Натомість радить балансувати між різними економічними підходами, послуговуючись швейцарським ножем з багатьма інструментами;

·         Розкриваються поняття бідності, безробіття та навіть щастя.

·         Подано стислий екскурс історії капіталізму.

Як бачите, ця книжка має відповіді на чимало запитань. Як мінімум відповіді на сім з них ви можете дізнатися просто зараз. 


Чому саме ця книжка?


Предметом економіки має бути господарство, що включає в себе гроші, працю, технології, міжнародну торгівлю, податки та інші категорії, пов’язані з тим, як ми виробляємо товари й послуги, розподіляємо отримані прибутки та споживаємо вироблену продукцію. Економіка не вивчає «життя, Всесвіт і все інше», як думає багато хто з економістів. Таке визначення економіки в цій книзі — її докорінна відмінність від більшості інших.


Чому важливо знати історію?


Історія цікава тим, що наочно демонструє обмеженість економічних теорій. Часто життя буває дивовижнішим за вигадку, а історія наводить багато прикладів успішної роботи економіки на всіх рівнях — державному, корпоративному й загальнолюдському. Ці приклади неможливо пояснити однією теорією.

Скажімо, якщо ви читатимете лише журнали The Economist чи Wall Street Journal, то дізнаєтеся, що в Сінгапурі практикують політику вільної торгівлі та сприяють іноземним інвестиціям. Із цього ви можете зробити висновок, що економічний успіх Сінгапуру підтверджує: вільна торгівля та вільний ринок є запорукою економічного розвитку. Проте ви зрозумієте, що це не так, коли дізнаєтеся, що майже вся земля в Сінгапурі належить державі, 85 % житлового фонду надається державною житловою агенцією, а 22 % продукції в країні виробляють державні підприємства (тоді як у світі в середньому близько 10 %).

Жодна економічна теорія — ні неокласична, ні марксистська, ні кейнсіанська чи інша— не може пояснити успіху цього поєднання вільного ринку й соціалізму. Такі приклади мають додати вам скептицизму щодо можливостей економічних теорій і зробити обачнішими під час формулювання висновків.


Чому економіка – не наука?


Економіка невіддільна від політики. Вона не є наукою і ніколи нею не стане: тут нема об’єктивних істин, які можна визначити незалежно від політичних і моральних суджень. Тож коли ви чуєте подібні твердження про економіку, ставте собі одвічне питання: cui bono? («кому це вигідно?»), відоме завдяки оратору Цицерону.


Чому потрібно знати «Справжні цифри»?


Часто людина з дипломом економіста не знає базових економічних показників, як-от ВВП чи середня кількість робочих годин у своїй країні. Ми здатні запам’ятати лише незначну кількість цифр. Та й у добу інтернету їх взагалі запам’ятовувати не потрібно, позаяк завжди можна легко знайти. Ха-Юн Чанґ, однак, вважає, що читачам необхідно ознайомитися з деякими «справжніми цифрами», хоча б для того, аби знати, що шукати. І щоб зрозуміти, яким насправді є світ господарства: коли ми говоримо про ВВП Китаю, йдеться про сотні мільярдів чи про десятки трильйонів доларів США? Коли кажемо, що в Південній Африці рівень безробіття один із найвищих у світі, маємо на увазі 15 чи 30 відсотків? Коли стверджуємо, що більшість населення Індії злидарює, то йдеться про 20% чи про 40%? 

Ось кілька цифр:

1. Країни, що вважаються найбагатшими, мають понад 40 тис. доларів США доходу на душу населення.

2. Пересічна людина в чотирьох найбідніших країнах не заробляє за день навіть одного долара.

3. Дохід на душу населення в найбагатшій країні (Норвегії) приголомшливо більший (у 534 рази), ніж у найбіднішій (Бурунді).

4. Країна з найбільшою рівністю в світі (навіть більшою, ніж у колишніх радянських країнах у добу соціалізму), Фінляндія, розвивалася значно швидше, ніж США — одна з багатих країн із найбільшою нерівністю.

5. Нині близько 1,4 мільярда людей, або кожна п’ята людина в світі, живуть менш ніж на 1,25 долара США на день.


Чому показники ВВП і ВНП є неточними?


Хатня робота — приготування їжі, прибирання, догляд за дітьми або літніми родичами тощо — взагалі не входить до розрахунку ВВП чи ВНП. Економісти полюбляють жартувати, що обсяг національного виробництва можна зменшити, якщо чоловіки одружаться зі своїми хатніми робітницями. Зазвичай вони виправдовуються тим, що умовно розраховувати хатню роботу складно, але це слабкий аргумент. Врешті-решт, ми умовно розраховуємо вартість різної економічної діяльності, що не проходить через ринок, зокрема проживання у власній домівці. Оскільки найбільша частина хатніх справ лягає на плечі жінок, їхня робота значно недооцінюється. За багатьма підрахунками, вартість хатньої роботи становить близько 30 % ВВП.


Чому виробляти товари досі важливо?


На жаль, із посиленням риторики про постіндустріальне суспільство в ідеологічній сфері та збільшенням ваги фінансового сектору в практичній сфері байдужість до виробництва перетворюється на зневагу. Часто стверджують, що виробництво в еру «економіки знань» притаманне лише країнам, що розвиваються, де є низька оплата праці. Проте саме на фабриках створювався сучасний світ, і там він буде й далі «перековуватися». Більше того, навіть у постіндустріальному світі послуги, що мали би бути двигуном економічного механізму, не можуть розвиватися без жвавої виробничої сфери. Так Швейцарія та Сінгапур, які досягли добробуту завдяки сфері послуг, входять до трійки найбільш індустріалізованих країн світу разом із Японією. 


Чому важливо розумітися в економіці?


Світова фінансова криза 2008 року нагадала нам, що не можна залишати господарство на фахових економістів та інших «технократів». До управління господарством варто долучатися всім. Нам усім слід бути економічно активними громадянами.

Звісно, «варто» — це одне, а «можливо» — інше. Багато хто фізично виснажується щоденною боротьбою за існування і особистими проблемами. Витрачати час і зусилля на вивчення економіки та спостереження за станом справ у господарстві є складним завданням. Однак ці витрати не такі значні, як вам здається. Економіка значно доступніша, ніж запевняють більшість економістів. Щойно ви зрозумієте основи функціонування господарства, спостереження за його розвитком забиратимуть у вас набагато менше часу.

Бути економічно активним громадянином — це як навчатися їздити на велосипеді, опановувати іноземну мову або користуватися новим планшетом: із плином часу багато речей даються простіше. Варто лише перебороти труднощі на початку й не забувати практикуватися.


«Наш формат»


Купити книжку «Економіка. Інструкція з використання» можна тут.


Повернення до списку

top